Презентували анімаційний ролик про створення стратегії розвитку громад. Ось чому це важливо
Для українських громад презентували першу у своєму роді покрокову відеоінструкцію про створення стратегії розвитку громади. У ролику у простій та зрозумілій формі розкриваються основні етапи створення цього документа та його роль для громади. Анімацію розробили в співпраці Благодійний фонд “МХП-Громаді”, який 9 років займається розвитком та відновленням регіонів, та медіа ШоТам.
Стратегія – головний документ громади, де визначають найважливіші завдання та цілі її розвитку на певний період. Її створення – складний, але необхідний процес, який передбачає умови для досягнення довгострокових цілей громади. Завдяки стратегічному плануванню громада може забезпечити стабільний розвиток на багато років вперед, враховуючи як поточні потреби, так і перспективи. Стратегія спрощує процес ухвалення рішень, дозволяє якісно використовувати бюджет і залучає в громаду амбітних, інтелектуальних і творчих людей.
Якісна стратегія, написана спільно, об’єднує різні сектори суспільства — владу, жителів, бізнес, медіа — навколо спільних цінностей для створення такої громади, в якій хочеться жити. Вона формує унікальний образ громади, що відрізняється від інших в області та країні, робить її зрозумілою донорам і привабливою для залучення інвестицій і грантів.
За її словами наразі Фонд допомагає у оновленні стратегій двом громадам — Миронівській та Канівській. У межах співпраці до процесу залучили експертів — Олександру та Віталія Гліжинських, які мають великий досвід у подібних проєктах не тільки в Україні, а й за кордоном. Разом із представниками громад експерти та представники Фонду проходять усі етапи оновлення документа: від громадських обговорень та створення «дерева цілей» до публічних обговорень та затвердження на сесії міських рад.
Документ стратегії має бути максимально простий, написаний людською мовою. Якщо ми хочемо, щоб стратегія включала громадян, потенційних колег, підприємців, вона має бути глибока, але написана максимально просто. Тоді вона працює на розвиток всього населеного пункту. Стратегія – живий документ і ми можемо в нього вносити зміни. Але лише, коли зовнішні фактори настільки важливі, що ми не можемо їх проігнорувати.
Ця робота надихнула експертів БФ «МХП — Громаді» створити відеоінструкцію, яка стане універсальним інструментом для інших громад у процесі розробки якісної стратегії розвитку. Сама розробка документа займає близько пів року та передбачає декілька етапів.
Процес створення стратегії починається з громадських обговорень, до яких залучають владу, громадський сектор і бізнес для висловлення бачень, визначення проблем і пропозицій рішень. На другому етапі формують фокус-групи з представників різного віку та ветеранів, щоб оцінити актуальність обговорених питань. Третій етап — робота з профільними департаментами, де створюють стратегічний комітет і формують «дерево цілей». Далі робоча група розробляє єдину концепцію стратегії з урахуванням усіх виявлених проблем і можливостей. Потім документ проходить публічне обговорення, під час якого жителі можуть ознайомитися з ним і внести корективи. На фінальному етапі доопрацьовану стратегію виносять на сесію місцевої ради для голосування і затвердження депутатами.
Читайте також: Ветеранські простори та сонячні панелі для освітніх закладів: 7 громад залучать понад 11,5 млн грн на власні проєкти за підтримки МХП
У межах співпраці з Фондом «МХП — Громаді» Канівська та Миронівська громади вже пройшли перші чотири етапи, під час яких визначили свої сильні сторони. Для Канівської громади — це туристичні локації та природа, а для Миронівської — природні ресурси, зокрема радонові ванни, які дають перспективи розвитку медицини. Наразі тривають публічні обговорення, після яких місцеві депутати голосуватимуть за затвердження стратегії.
Оновлення стратегій надзвичайно важливе саме зараз, адже після перемоги донори та іноземні інвестори охочіше інвестуватимуть у громади з чіткими та зрозумілим баченням майбутнього. Це наша відповідальність перед військовими — поки вони захищають наше право на життя, ми повинні змінювати його на краще, готуючи громади до їхнього повернення, роблячи їх інклюзивними тощо. Тому це те, що не можна відкладати на потім.