У деокупованому селі на Київщині благодійники відновили бібліотеку
У деокупованому селі Рудницьке на Київщині відновили бібліотеку. Проєкт вдалося реалізувати завдяки грантовому конкурсу на підтримку раннього відновлення на звільнених територіях. У день відкриття оновленої бібліотеки десятки книг розібрали як діти, так і їхні батьки й старші поціновувачі книг.
— Та ж тут нові частини “Відьмака”! Цих ще не читала, — ділиться враженнями 68-річна місцева жителька Надія Сергіївна. Розповідає, що перші частини почала читати, бо їх приніс внук. Жінка вирішила почитати і їй сподобалося. Бере 2 книги до рук і несе їх до Наталії Василенко, завідувачки бібліотеки-філіалу. Та створює перший читацький абонемент оновленої бібліотеки.
— Тут ще треба рік народження. Можете на вушко сказати, — каже Наталія Василенко.
— Та я не соромлюся, 1956-й, — відповідає Надія Сергіївна.
Хоч офіційне відкриття заплановане на 10 ранку, місцеві мешканці почали сходитися ще о 9-й. Мами з дітьми, підлітки, дорослі чоловіки, пенсіонери. Кожен знаходив собі літературу до душі: від книг-іграшок до історичних нарисів про становлення України. Усі відвідувачі з порогу дивувалися, казали, що не впізнають попереднього приміщення.
ПЕРЕДІСТОРІЯ
2022-го село Рудницьке окупували російські військові. Під час відходу спалили місцеву школу, обстріляли низку інших об’єктів інфраструктури, знищили та пошкодили приватні будинки місцевих мешканців. До бібліотеки теж заходили. Вибили двері, топталися по прапору, ходили чоботами по книгах про незалежність України. Пошкодили й приміщення самого клубу, в якому розташовувалася бібліотека. Торік завдяки благодійникам у клубі вдалося створити творчий простір для дітей з Рудницького. Наступним етапом стало відновлення бібліотеки.
“Коли відійшли окупаційні війська, ми допомагали з відновленням деяких будинків. І зрозуміли, що окупанти жили в школі. Школа вже не підлягає відновленню. Відповідно був запит від мешканців громади на те, щоб зробити простір, в якому б вони могли все-таки отримувати деякі освітні послуги і розвиватися. Завдячуючи ІСАР “Єднанню”, Фонду «Партнерство за сильну Україну» і «МХП-Громаді» ми тепер маємо тут гарну бібліотеку, в якій є і ноутбуки, за якими всі відвідувачі можуть працювати чи навчатися, і якісна українська література, і перші презентації книг. Завдяки спільним зусиллям перетворюємо Рудницьке на село, в якому хочеться жити”, – коментує Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП-Громаді».
ВІДНОВЛЕНА БІБЛІОТЕКА
У приміщенні бібліотеки повністю зробили ремонт (стін, стелі, підлоги), закупили нові меблі, гаджети та частину книг. Проєкт вдалося втілити в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР “ЄДНАННЯ” за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами-партнерами у співпраці з Фонд «МХП-Громаді».
Команда «МХП-Громаді» на запит місцевого населення підготувала грант на відновлення бібліотеки й отримала фінансування від донорів. Відновлення бібліотеки зайняло майже 6 місяців.
“Завдяки героям Сили Оборони України ми допомагаємо з відновленням в громадах. Тому що тут залишаються люди, багато людей, які потребують підтримки. Потребують розуміння того, що життя продовжується. Що вони не самі й Україна з ними”, – наголосила Анастасія Шпакович, спеціалістка з моніторингу та оцінки ІСАР “ЄДНАННЯ”.
На відкритті бібліотеки відбулася презентація книги “Піддубний. Перемоги й непрощена любов до України” за участю співавтора – Сергія Смаглюка. Також благодійники планують організувати влітку ще 3-5 заходів для місцевих мешканців – презентації книг, літературні читання, вечори поезії.
Наразі фонд бібліотеки налічує понад 1 тисячу видань. Є окреме відділення з дитячою літературою: книги-іграшки, книги-розмальовки, дитячі енциклопедії, казки тощо. Наявні сучасні іноземні автори: Фредрік Бакман, Лора Дейв, Анджей Сапковський, Дж. Роулінг та інші. Десятки назв книг сучасних українських авторів та класиків: від Віктора Домонтовича, Лесі Українки, Івана Франка до Ліни Костенко, Ярослава Грицака, Артема Чеха, Андрія Кокотюхи, Оксани Забужко.
“Перед відновленням бібліотеки ми робили опитування. Більш як 150 анкет нам надали місцеві мешканці, де вони самі вписували, яких би авторів і яку б літературу хотіли б мати тут. Єдина вимога була у всіх – тільки україномовні книги. Багато дорослих просили детективи Андрія Кокотюхи, діти – серію видань про Джуді-Муді. При закупівлі видань ми орієнтувалися й на ці прохання, адже нам важливо створити простір, який буде цікавий відвідувачам, куди приходитимуть із задоволенням, цілеспрямовано, а не випадково”, – додає Наталія Василенко, завідувачка бібліотеки-філіалу в с. Рудницьке.
Та книг потрібно значно більше, адже повноцінний бібліотечний фонд – це понад 5-6 тисяч назв для такого населеного пункту, стверджує завідувачка. Тож місцеві мешканці налаштовані й надалі організовувати благодійні акції для наповнення бібліотеки, влаштовувати зустрічі з авторами, залучати волонтерів – усе, аби бібліотека повноцінно функціонувала й була важливим освітнім осередком у Рудницькому.
Проєкт «Відновлення бібліотеки для населення Баришівська громада, с. Рудницьке» впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР “ЄДНАННЯ” за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами-партнерами у співпраці з Фонд «МХП-Громаді».
Читайте також: До Олімпійських ігор представили емоційний мультимедійний проєкт про незламність українських спортсменів
«МХП-Громаді» – національний благодійний фонд, який почав свою діяльність 2015 року. Його головна місія – комплексний розвиток громад, аби там хотілося жити. Географія діяльності налічує 13 областей України: понад 700 містечок і сіл. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Фонд системно підтримує людей, які перебувають у регіонах бойових дій, українських захисників та рятувальників, громади, лікарні та пологові будинки, благодійні установи, які дбають про дітей-сиріт та літніх людей, а також людей, які через війну залишилися без дому та засобів для існування.