Благодійники Фонду «МХП – Громаді» продовжують розвивати українські музеї
Благодійний фонд «МХП-Громаді» заснував і втілює у життя загальнонаціональний проєкт підтримки українських музеїв «Збереження культурної спадщини».
В межах проєкту фінансову підтримку отримують 5 сільських музеїв. Два з них, музей Василя Стуса та Миколи Леонтовича, на початку жовтня вже були модернізовані та оновили свої експозиції.
Музей Василя Стуса розташований у сільській школі села Рахнівка, що у Вінницькій області. У рамках проєкту музей, окрім стендів для експонатів, отримав телевізор та ноутбук на загальну суму 100 тисяч гривень. Також додалися й унікальні експонати – військова шинель та інший одяг Василя Стуса, взуття, його особисті речі. Завідувач музею Дмитро Омелянчук особисто був знайомий з видатним українцем в дитинстві, і вже у свідомому віці поставив собі за мету прославляти обдарованого земляка.
«Коли я створив цей музей, тут було шість чи вісім саморобних рамочок із написами про Стуса. Документів майже не було. Я був зацікавлений в тому, щоб відтворити образ Василя у тому вигляді, в якому я його пам’ятав і бачив. Співпраця з Благодійним фондом «МХП – Громаді» дала нам можливість залучити якомога більше відвідувачів. З’явились нові експонати, обладнання, стало красивіше, зручніше, доступніше. На сьогодні у нас є приблизно 820 різних примірників», – коментує Дмитро Омелянчук, директор та засновник музею імені Василя Стуса у Рахнівці.
- Дмитро Омелянчук
- Дмитро Омелянчук
Директорка Благодійного фонду «МХП – Громаді» Тетяна Волочай зазначила, що посилити підтримку культурних проєктів в Україні під час війни вирішили свідомо, адже наразі це має таке ж вагоме значення, як і підтримка нашої армії.
«Це лише початок, ми в цьому бачимо багато сили та енергії. Ми бачимо великий запит на цю підтримку. Адже тільки єдність і розуміння наших традицій та історії допоможе здобути перемогу, до якої всі ми прагнемо. Адже росія прагне знищити нашу культуру, нашу мову, нашу пам’ять. В цьому році нашій команді прийшло усвідомлення того, що культурні проєкти допомагають переосмислити нашу українську ідентичність. І ми прийняли рішення підтримувати музеї про відомих українців, які зробили для нашої незалежності дуже багато», – зазначила Тетяна Волочай.
Тетяна Волочай та Павло Мороз
Допомогу від «МХП – Громаді» отримав також музей видатного Миколи Леонтовича, розташований у селі Марківка Теплицької громади. Саме тут, у хаті батька видатного композитора, 23 січня 1921 року, трагічно обірвалось життя митця. Але згадка про легендарного українця, який створив найвідоміший у світі хіт «Щедрик», зберігається в селі по сьогоднішній день.
Зокрема, профінансовано виготовлення репліки дивану 19 століття, на якому було вбито видатного композитора. І забезпечено доставку старовинного піаніно 1905 року виготовлення, який музею подарував відвідувач з Черкас. Загалом сума фінансової підтримки музею імені Миколи Леонтовича благодійниками «МХП – Громаді» склала майже 80 тисяч гривень.
«Ми дуже хотіли зробити копію саме цього дивана, для нас це було питання номер один. Тепер, завдячуючи Благодійному фонду, музей має такий неоціненний експонат. Це насамперед збереження культурної спадщини. Якщо ми не будемо знати нашої історії і минулого, яке може бути майбутнє у нас і в наших дітей? «МХП – Громаді» і всі фонди, які допомагають саме культурним галузям, роблять величезний вклад в розвиток країни», – розповіла Ольга Прокопенко, завідувачка Музею композитора Миколи Леонтовича.
Благодійний фонд «МХП – Громаді» загалом вже підтримав шість музеїв: Музей-садибу В’ячеслава Чорновола на Черкащині, Музей композитора Миколи Леонтовича на Вінниччині, Музей Василя Стуса, також на Вінниччині, Музей Василя Симоненка в Черкасах, Музей Трипільської культури на Черкащині, Національний музей народної архітектури та побуту України в Києві.
Директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП Павло Мороз зазначив, що підтримка установ, що зберігають і несуть в маси український культурний код, була пріоритетом компанії ще до початку повномасштабного російського вторгнення.
«Ще тоді відчувалось, що народ України має знати свою історію, героїв, побут, мистецтво, діячів, які жили і помирали за нашу націю. Пропрацювавши територію України, ми відібрали декілька музеїв, які, на нашу думку, зараз найбільше підкреслюють сенс українства. Вони дійсно покликані утверджувати українську ідентичність. Коли монголо-татарської навали ще не було, в Україні вже була цивілізація. У людей була життєдіяльність в повному розумінні цього слова: від виробництва до одягу і продуктів. Тому ці шість музеїв, які ми зараз підтримали, є лише першим кроком, ми не відмовимось від масштабування даного проєкту», – розповів Павло Мороз.
