Як війна трансформує ESG-підходи в бізнесі

У чому наша відмінність від іноземних компаній? Вони забезпечують для персоналу реалізацію верхніх щаблів піраміди Маслоу.

У вересні в Польщі відбувся 32 Міжнародний економічний форум, який зібрав понад 5 тис учасників, а після цього Польща безстроково заборонила імпорт аграрної продукції з України. Публічна причина – підтримка польських фермерів. Реальна – українські виробники конкурентніші, а їх продукти якісніші.

Це притому, що на згаданому економічному форумі в Карпачі однією з основних тем виступів була Україна. Експерти обговорювали питання відбудови країни після перемоги, перспективи членства в ЄС, імміграцію, боротьбу з корупцією.

Було б не зайвим, якби польські фермери гучніше говорили про свої потреби (як виявилося пізніше – проблеми). Постає питання, наскільки етично польському уряду забороняти імпорт з охопленої війною України, яка залишається форпостом безпеки цивілізованої Європи, і при цьому говорити про соціальну відповідальність та ESG-підходи (environmental, social, governance) у бізнесі.

Незважаючи на спричинене війною фінансове навантаження на бізнес (допомога армії, безпекові виклики, турбота про внутрішньопереміщених осіб, продовольче забезпечення), Україна не пасе задніх у впровадженні ESG-підходів.

Якщо раніше це було трендовою іміджевою справою, то зараз це необхідність, без цього бізнес не може повноцінно існувати. Запит на впровадження цих стандартів іде і від власників та керівників бізнесу, і від суспільства та споживачів.

Проблеми, які мають вирішувати 17 цілей ООН, як ніколи на часі. Заслухавши доповіді колег – представників великого бізнесу з країн Євросоюзу, я дійшов висновку, що Україна після перемоги задаватиме ESG-тренди.

Детальніше колонку Павла Мороза, директора департаменту корпоративно-соціальної відповідальності МХП, на “Українська правда” читайте за посиланням.